- церемонний
- —————————————————————————————церемо́ннийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
церемонний — а, е. 1) Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина. || Те саме, що манірний. || Власт. манірній людині. || Те саме, що проханий 2). 2) Який відповідає вимогам етикету, суворому… … Український тлумачний словник
церемонний — [цеиреимо/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
церемонність — ності, ж. Властивість за знач. церемонний; дотримання умовностей у поведінці … Український тлумачний словник
церемонно — Присл. до церемонний … Український тлумачний словник
манірний — (позбавлений простоти і природности), розманіжений, маніжний, церемонний, дзиґльований … Словник синонімів української мови
прошений — (якого доводиться довго просити зробити щось, прийти кудись), проханий, церемонний … Словник синонімів української мови